Abstract:
Встановлено, що поезія Джона Беррімена
репрезентує американську національно-культурну ідентичність як динамічну,
фрагментовану й внутрішньо суперечливу конструкцію, сформовану на
перетині індивідуального досвіду та колективної історичної пам’яті.
Доведено, що ключову роль у цьому процесі відіграють лексико-стилістичні
засоби, зокрема культурно маркована лексика, реалії, історичні та літературні
алюзії, метафоричні й символічні образи, а також специфічні ритмікофонетичні прийоми. З’ясовано, що екстралінгвістичні маркери культури
поєднуються з інтралінгвістичними засобами й утворюють багаторівневу
модель художнього осмислення американської ідентичності. Архітектоніка
збірки “The Dream Songs” та система образів сприяють конструюванню
особливого поетичного простору, у якому національне осмислюється через
кризу суб’єкта, травматичну пам’ять і мовний експеримент.
