Аннотации:
Реальні течії навколо транспортних апаратів є турбулентними. На сьогодні в обчислювальній аеродинаміці відсутні універсальні математичні моделі турбулентності. Надійне передбачення характеристик турбулентних потоків – це винятково важлива наукова проблема, пов’язана зі складністю та недостатнім вивченням турбулентності як фізичного явища. У статті розглянуто підходи, що базуються на використанні осереднених за Рейнольдсом рівнянь Нав’є–Стокса (Reynolds Averaged Navier–
Stokes–RANS); два класичних підходи – пряме числове моделювання турбулентності (Direct Numerical Simulation – DNS) і метод моделювання великих вихорів (Large Eddy Simulation – LES); гібридні підходи, що спираються на спільне використання RANS і LES методів для різних областей течії.
Виходячи з можливостей сучасної обчислювальної техніки, найбільш доступними залишаються гібридні методи. Вони ґрунтуються на сумісному використанні RANS і LES підходів у різних областях течії.