Abstract:
У роботі доведено, що ідіостиль Д. Трампа
функціонує як високотехнологічна гібридна система сугестивного впливу.
Визначено, що на лексичному рівні домінантою є використання інвективної
стратегії, яка еволюціонувала від етичної критики до ідеологічної стигматизації та
біологічної дегуманізації опонентів. Встановлено, що когнітивний простір
дискурсу структурується двома базовими концептуальними метафорами:
«ПОЛІТИКА — ЦЕ ВІЙНА» (концепти Invasion, Enemy from Within) та «НАЦІЯ —
ЦЕ БІЗНЕС» (концепти Deal, Golden Age), які діють у синергії для мобілізації
електорату та раціоналізації авторитарних рішень. Виявлено, що експресивний
синтаксис («телеграфний стиль», парцеляція, ритмічні повтори, гіпофора) виконує
функцію емотизації повідомлень та зниження порогу критичного сприйняття.
Доведено, що стратегічний вимір риторики базується на жорсткій маніхейській
поляризації суспільства за віссю «Свої» (віктимізований народ) – «Чужі» (ворожий
істеблішмент), де лідер конструює себе як безальтернативного «Воїна-Рятівника»
