Abstract:
Роман «Папуга Флобера» є прикладом
постмодерністських жанрових експериментів. Барнс використовує метафікцію
для створення тексту, який поєднує реальні факти з вигадкою, ставлячи під
сумнів традиційні біографічні форми. Документальні елементи, такі як листи,
біографічні факти, цитати з текстів Флобера, інтегруються в текст у такий
спосіб, що змушують читача переосмислювати, що є правдою, а що −
вигадкою. Метафікція в романі не обмежується лише наративом, а також
звертається до самої природи літератури, процесу створення і взаємодії тексту
з реальністю. Барнс використовує метафікцію та документальні елементи не
тільки для деконструкції жанрових меж, а й для того, щоб залучити читача до
активного процесу осмислення літератури та історії. Цей підхід сприяє появі
багатошарових текстів, в яких важко проводити чітке розмежування між
реальністю та вигадкою, між історією та художнім твором.
