Abstract:
Юридичний переклад є складовою іншомовної професійної компетентності студентів-правників. Засади її формування (вдосконалення) нормативно визначено в численних актах законодавства (загальнодержавний та локальний рівні), доктринальне ж дослідження її ресурсу є полігалузевим, полівекторним, із домінуванням умовно виокремлених декількох «базових» галузевих напрямків (педагогічного, правового та іншого), що не дозволяє з’ясувати всю її унікальність й водночас обумовлює доцільність обґрунтування потреби комплексного, міжгалузевого дослідження її феномену. Сформовано розмаїття практик формування (вдосконалення) іншомовної компетентності здобувачів-правників у правничих школах України (від «базових» («мінімальних») до «просунутих» і навіть «зразкових» (з елементами новаційності), що обумовлене різним рівнем їх спроможності забезпечити підготовку конкурентоспроможних фахівців для професійної діяльності в умовах нових викликів правничого простору. Навчальну дисципліну «Юридичний переклад» (як дисципліну вільного вибору) варто впроваджувати в освітній процес правничих шкіл, із урахуванням її бінарного (мовно-правничого) змісту, із використанням бінарної («викладач-філолог і викладач-правник») кадрової моделі забезпечення та міксованого компетентнісно-орієнтованого методичного (технологічного) супроводу.
