Abstract:
У статті запропоновано авторський підхід щодо класифікації обмежень, що встановлюються під час проходження публічної служби, на підставі наступних критеріїв:
1) суб’єктним складом розповсюдження: загальні обмеження поширюються на всі без виключення категорії публіч- них службовців, незалежно від посади та органу, де особа проходить публічну службу; спеціальні обмеження, які встановлюються лише для окремих категорій публічних службовців і не поширюються на інші категорії;
2) рівня їх нормативно-правого закріплення, такі, що закріплені в: законодавчих актах (Законах України «Про
державну службу», «Про запобігання корупції» і т.д.); підзаконних нормативно-правових актах, наприклад Загальних
правилах етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування затверджених наказом
Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158;
3) форми правових обмежень: заборони (використання службових повноважень чи свого становища; одержання
неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними і т.п.); правила (неможливість мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими, доброчесність тощо); настанови, які стосуються спілкування з колегами та громадянами, зовнішнього вигляду публічного службовця та його приватного життя, в тому числі
поведінки в мережі «Інтернет»;
4) змісту правових обмежень, вони поділяються на такі, що стосуються: недопущення діянь, які мають ознаки
корупції; політичної та підприємницької діяльності; нерозголошення конференційної та/або службової інформації;
спілкування публічного службовця з колегами та іншим громадянами; зовнішнього вигляду; приватного життя; спілкування в соціальних мережах і на форумах і т.д.;
5) сфери дії обмежень, такі, що діють у: публічній сфері, безпосередньо під час виконання публічним службовцем
своїх професійних обов’язків; приватній сфері (спілкування в мережі «Інтернет», спосіб життя), при чому деякі види
обмежень можуть діяти в обох сферах як от одержання неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними
або ж спілкування з колегами та громадянами;
6) видів служби в державних органах: Верховній Раді України; Кабінеті Міністрів України; Національній поліції України;
Державному бюро розслідувань України; Національному антикорупційному бюро; органах прокуратури; судах тощо.
