Аннотации:
У статті досліджено окремі аспекти співвідношення правових категорій «торгівельна марка» та «комерційне
найменування» як об’єктів права інтелектуальної власності в Україні.
У статті акцентовано увагу на тому, що визначення «торгова марка» використовується для індивідуалізації
товарів. Позначення, що використовується для індивідуалізації робіт та послуг, отримало назву «знак обслуговування».
Водночас, існує й поняття «комерційне найменування», що позначає найменування підприємницького товариства як
юридичної особи. Враховуючи схожість цих засобів індивідуалізації, правила товарних знаків застосовуються і до знаків обслуговування. При цьому проведено розмежування досліджуваних правових категорій за різними критеріями.
Визначено, що незважаючи на відмінності між такими правовими категоріями, як «торгівельна марка»
та «комерційне найменування, є певні відмінності, комерційне найменування і найменування юридичної особи найчастіше можуть збігатися. Більш того, через схожість об’єктів правового захисту торгової марки також можуть
повністю збігатися з комерційними найменуваннями та з найменуваннями юридичних осіб, що при однаковій сфері
використання прав на такі об’єкти може ввести споживача в оману та призвести до конфлікту інтересів власників
прав на зазначені різнорідні об’єкти.
Зроблено висновок про поширення норм ЦК України (стаття 495) та Закону України «Про охорону прав на знаки
для товарів та послуг» (стаття 16), які встановлюють право власника свідоцтва на торговельну марку забороняти
іншим особам використовувати таку марку на відносини, що стосуються комерційних найменувань. Інакше висловлюючись, власник прав на торгову марку може забороняти використовувати їх у комерційних найменуваннях інших.
Вирішення висвітленої проблематики на законодавчому рівні може полягати у прийнятті спеціального закону,
яким буде визначено поняття «комерційне найменування», передбачений докладний механізм фіксації та обліку комерційних найменувань, а також внесено зміни до законодавчих актів з метою передбачити обов’язок та порядок дотримання
прав інтелектуальної власності суб’єктів у процесі реєстрації торгівельних марок, комерційних найменувань, тощо
