Abstract:
У статті проаналізовано стан зовнішньоторговельного та інвестиційного співробітництва України з Туреччи-
ною, визначено проблемні зони та перспективні напрямки подальшої співпраці країн.
Виявлено, що на сучасному етапі розвитку українсько-турецької співпраці не використовується весь наявний
потенціал економічного співробітництва: український експорт здебільшого представлений сировинними товарами
та продукцією з низькою доданою вартістю; питома вага Туреччини в українському експорті послуг становить лише
1—2 %; в Україну не надходять навіть 0,5% від усіх прямих іноземних інвестицій, вкладених резидентами Туреччини
у країни світу. Встановлено, що для запобігання перетворенню існуючого позитивного торговельного сальдо Украї-
ни у двосторонній торгівлі на негативне, у разі підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Турець-
кою Республікою, вбачається доцільним перехід від експорту сировинної продукції та імпорту продукції з високою
доданою вартістю — до створення спільних підприємств та проектів для виходу на ринки третіх країн.
