Abstract:
У статті досліджується вплив соціальних змін на публічне управління. З’ясовано, що для ефективного використання суспільних цінностей державним управлінням у задоволенні громадянських потреб необхідною є взаємодія різних галузей права, громадського і приватного секторів, активна участь громадян і некомерційних організацій в оцінку діяльності держави. Констатовано, що ефективне управління може розглядатися як правовий інститут, в структурі якого є дві фундаментальні частини, одна із яких пов’язана з функціонуванням цього інституту, тобто адміністрації та органів державної
та місцевої влади в матеріальному сенсі, а друга – забезпечує демократичні, інформаційні та комунікаційні основи процесів прийняття управлінських рішень. Відтак обумовлено, що верховенство права – універсальна цінність; вона протистоїть анархії і безправності, свавільному і деспотичному правлінню. З одного боку верховенство права можна розглядати як принцип права чи принцип управління. З другого боку, вимоги верховенства права можуть розглядатися як визначаючі або
мінімальний стандарт, якому щось має відповідати, щоби бути законом, або бажаний стандарт, що визначає, що значить бути хорошим законом. Разом з тим турбота уряду про зростання добробуту (як показник доброго врядування) вимагає від конституційного права формулювання і конституціалізаціі (конституційної формалізації) права на соціальне благополуччя з встановленням індикативних показників реалізації і забезпечення даного права. Необхідно в Україні більш ретельно, широко
і регулярно збирати дані про задоволеність життям населення, які можуть служити стимулами для коригування соціальної політики держави і показниками забезпеченості права на соціальний добробут. Утім, цивілізаційні відмінності держав і народів дозволяють їм вибирати різні шляхи досягнення доброго врядування, панування права і конституційної демократії в певній комбінації і сполучуваності.
