Аннотации:
Оскільки українське органічне сільське господарство гармонізує свою структуру до європейських і світових стандартів, для нього важливо співпрацювати в інтересах місцевих сільськогосподарських виробників і розширювати ринок органічних сільськогосподарських продуктів. Цього можна досягти тільки за наявності допомоги з боку влади, яка повинна створити економічну і законодавчу базу для функціональної економіки загалом і органічного сільського господарства зокрема. В Україні сьогодні немає єдиної правової бази регулювання ринку органічного виробництва.
Деякі заходи ринкового регулювання існують, але вони несумісні із законодавством ЄС.
Проаналізовані три основні міжнародні системи документів щодо органічного виробництва: керівні положення
комісії Codex Alimentarius, базисні стандарти IFOAM (IBS) і Регламенти ЄС. Зроблено висновок про те, що вимоги, які містяться в цих документах щодо правил виробництва органічної продукції, її переробки, маркування, організації
контролю, торгівлі, мають бути максимально відтворені у національному законодавстві. Крім того, розглянуті приватні добровільні стандарти безпеки та якості, якими керуються глобальні виробники та трейдери продуктів харчування: GLOBALG.A.P., FSSC, BRC, IFS Food Standard, ISO.
Удосконалення законодавства та структури сертифікуючих і наглядових організацій, складання програми фінансової, інформаційної та маркетингової підтримки вітчизняних виробників органічної продукції – це ті заходи, без яких
розвиток вітчизняного ринку органічної продукції за умов жорсткої міжнародної конкуренції практично неможливий.
Основні засади органічного виробництва в Україні мають бути максимально наближеними до законодавства ЄС.
