Комунікаційна стратегія як засіб стимулювання трансформаційних процесів у митній сфері

Abstract

Глобалізація світової економіки проявляється у процесах змін у світі, перетворенні його на єдину зону з безперешкодним переміщенням товарів, послуг, інформації, капіталу тощо. У цьому просторі більш вільно поширюються ідеї, які сприяють розвитку актуальних інституційних утворень і формують їх комунікаційні зв’язки. Зазначено, що митні адміністрації країн світу здебільшого є незалежними територіально розподіленими системами у складі державних органів, вони пов’язані за інституціональними принципами митної політики єдиним правовим та інформаційно-комунікаційним простором. У статті доведено, що головною проблемою національних органів державної влади всіх рівнів є відсутність системності у виробленні комунікаційної стратегії. Зазначено, що до проблемних питань належать відсутність координації в роботі відповідних напрямів органів державної влади на центральному, регіональному й місцевому рівнях, не завжди ефективний зворотний зв’язок із громадськістю, брак гнучкості та оперативності під час реалізації комунікаційних рішень. Доведено, що зазначене є не відображенням процесів єдиного органу державної влади в Україні, а суцільним приводом для зміни сталої парадигми в комунікаційній політиці та принципах функціонування цих органів. Встановлено, що побудова комунікаційного простору відбувається на основі вертикальних, координаційних, матричних, мережевих, субординаційних, реординаційних, ієрархічних станів і режимів взаємодії, платформою для якої є єдиний правовий простір. У статті наведено п’ять рівнів взаємодії суб’єктів управління митною справою та стейкхолдерів з урахуванням розподілу компетенцій і впливу на суб’єкта управління.