Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/4682
Назва: Комунікаційна стратегія як засіб стимулювання трансформаційних процесів у митній сфері
Інші назви: Communication strategies as a method of stimulating transformation processes in the customs sphere
Автори: Квеліашвілі, І. М.
Кийда, Л. І.
Ковальов, В. Г.
Kveliashvili, I. M.
Kyida, L. I.
Kovalev, V. G.
Ключові слова: комунікаційна стратегія
митні органи
митна справа
комунікаційні зв’язки
комунікація
органи державної влади
communication strategy
customs authorities
customs
communication links
communication
public authorities
Дата публікації: 4-лют-2022
Видавництво: Університет митної справи та фінансів
Бібліографічний опис: Квеліашвілі І. М. Комунікаційна стратегія як засіб стимулювання трансформаційних процесів у митній сфері / І. М. Квеліашвілі, Л. І. Кийда, В. Г. Ковальов // Публічне управління та митне адміністрування. – 2021. - № 4 (31). – С. 59 – 65
Серія/номер: Публічне управління та митне адміністрування;2021. - № 4 (31).
Короткий огляд (реферат): Глобалізація світової економіки проявляється у процесах змін у світі, перетворенні його на єдину зону з безперешкодним переміщенням товарів, послуг, інформації, капіталу тощо. У цьому просторі більш вільно поширюються ідеї, які сприяють розвитку актуальних інституційних утворень і формують їх комунікаційні зв’язки. Зазначено, що митні адміністрації країн світу здебільшого є незалежними територіально розподіленими системами у складі державних органів, вони пов’язані за інституціональними принципами митної політики єдиним правовим та інформаційно-комунікаційним простором. У статті доведено, що головною проблемою національних органів державної влади всіх рівнів є відсутність системності у виробленні комунікаційної стратегії. Зазначено, що до проблемних питань належать відсутність координації в роботі відповідних напрямів органів державної влади на центральному, регіональному й місцевому рівнях, не завжди ефективний зворотний зв’язок із громадськістю, брак гнучкості та оперативності під час реалізації комунікаційних рішень. Доведено, що зазначене є не відображенням процесів єдиного органу державної влади в Україні, а суцільним приводом для зміни сталої парадигми в комунікаційній політиці та принципах функціонування цих органів. Встановлено, що побудова комунікаційного простору відбувається на основі вертикальних, координаційних, матричних, мережевих, субординаційних, реординаційних, ієрархічних станів і режимів взаємодії, платформою для якої є єдиний правовий простір. У статті наведено п’ять рівнів взаємодії суб’єктів управління митною справою та стейкхолдерів з урахуванням розподілу компетенцій і впливу на суб’єкта управління.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4682
ISSN: 2310-9653
Розташовується у зібраннях:2021/ №4(31)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
11 Квеліашвілі І. М..pdfелектронне видання330,95 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.