Декларації як джерела адміністративного права

Abstract

У статті на підставі узагальненого аналізу значень терміна «декларація» розкривається специфіка декларацій як джерел адміністративного права. Зазначається, що вони мають різний прояв, зокрема є джерелами адміністративного права: а) як вітчизняні формалізовані нормативні джерела (нормативно-правові акти з відповідною назвою, якою підкреслюється їхнє особливе значення); займають місце серед «основних» (вітчизняні нормативно-правові акти) джерел адміністративного права; б) як «представники» актів «м’якого права», визнання яких як джерел права в наукових та інших доктринальних джерелах уже майже не оспорюється; в) як складові частини низки підзаконних актів, які мають вигляд додатків до цих актів, являть собою певний бланк або заяву, що передбачають надання в них певної інформації. Підкреслюється необхідність підвищення поваги до «декларативних норм», що можливо лише завдяки сумлінному дотриманню проголошених у них положень. На прикладі декларацій як актів «м’якого права» демонструється механізм забезпечення дії положень декларацій, специфікою яких є своєрідна «добровільна обов’язковість». Вказується на дещо умовну можливість використання поняття «юридична сила» стосовно декларацій як актів «м’якого права». Зазначається комплексний (щодо галузевої сфери) характер майже всіх декларацій як додаткових джерел адміністративного права, де комплексність зумовлена тим фактом, що вони можуть бути визнані джерелами різних галузей права, натомість в адміністративному праві вони представлені значно ширше, аніж в інших вітчизняних галузях права, що пояснюється «масштабністю» (за обсягом правового регулювання та кількістю нормативних формалізованих його джерел) предмета адміністративного права. На прикладі вітчизняних законодавчих актів (Закон України «Про звернення громадян» та Кодекс адміністративного судочинства України) продемонстровано механізм забезпечення дії декларативних норм, характерною ознакою яких (декларативних норм) є обов’язковість подальшого нормативного закріплення (деталізованого врегулювання) в інших нормативних актах.