Засади адміністративно-правового статусу рахункової палати як вищого органу аудиту України суспільства

Abstract

аудиторської установи України. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Рахункову палату» повноваження, надані Рахунковій палаті Конституцією України, здійснюються шляхом проведення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших заходів контролю. У процесі практичної діяльності Рахункова палата, її члени та посадові особи при здійсненні повноважень застосовують у своїй роботі різні правові принципи. З цих принципів важливим є принцип публічності в роботі Рахункової палати. Основними принципами діяльності Рахункової палати як вищої аудиторської установи України є такі: законність, незалежність, об’єктивність, неупередженість та прозорість. Принципи адміністративно-правового статусу Рахункової палати як вищої аудиторської установи України – це порядок формування Рахункової палати, принципи діяльності Рахункової палати, повноваження Рахункової палати, нормативні основи діяльності Рахункової палати, права та обов’язки членів та посадових осіб Рахункової палати, відносини з іншими органами державної влади, міжнародна співпраця Рахункової палати, порядок здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Поняття «Адміністративно-правовий статус Рахункової палати як вищої аудиторської установи України» можна визначити як систему норм та принципів права, що визначають порядок формування Рахункової палати, права та обов’язки членів та посадових осіб Рахункової палати, відносини з іншими органами державної влади, міжнародну співпрацю Рахункової палати, порядок здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Визначено, що об’єктами контролю Рахункової палати є державні органи, органи місцевого самоврядування, інші бюджетні установи, у тому числі закордонні дипломатичні установи України, суб’єкти господарювання, громадські чи інші організації, фонди загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, Національний банк України й інші фінансові установи.