Правовий статус відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу

Abstract

У статті розглядається питання правового статусу відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу України. Визначено основні структурні елементи правового статусу цієї особи. Ефективність втілення покладених функцій даних суб’єктів пред’являє до їх представників особливі вимоги – кваліфікації і навички під час здійснення професійних компетенцій, певним чином відрізняючи від інших сфер суспільних відносин. Проаналізовано теоретичні підходи до призначення відповідального працівника, яке повинно бути здійснено після перевірки ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника, за результатами якої встановлено, що кандидат має бездоганну ділову репутацію на підставі наданих оригіналів документів: паспорта, трудової книжки, документів про освіту та/або підвищення кваліфікації, сертифіката на право здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, довідки про відсутність судимості, отриманої в органах внутрішніх справ, та анкети ділової репутації, яка заповнюється кандидатом на посаду відповідального працівника. Зазначається, що система фінансового моніторингу покликана бути одним із регуляторів економічної безпеки України, фінансовий моніторинг слід розглядати не тільки в контексті заходів відповідних суб’єктів, а й як інструмент адміністративного впливу, який забезпечує гарантування національної безпеки. Фінансовий моніторинг, як один із таких інструментів, спрямований на унеможливлення реалізації наймасштабніших за обсягами операцій з фінансовими ресурсами, тобто операцій щодо легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Приділяється увага терміну «бездоганна ділова репутація» як обов’язкового елементу кваліфікаційних вимог до осіб, які можуть бути призначеними на посаду відповідального за проведення фінансового моніторингу. Стверджується, що на законодавчому та теоретичному рівнях правовий статус розглядається як сукупність структурних елементів, які й визначають його зміст. До змісту правового статусу додатково відносимо структурні елементи свободи, законні інтереси й деліктоздатність