Короткий опис (реферат):
У статті розглянуто методологічні засади та напрями
статистичного дослідження системи надання соціальних послуг у міському
середовищі України, зокрема у великих містах обласного рівня (Київ, Одеса,
Дніпро, Львів), що є найбільшими її урбаністичними майданчиками.
Проаналізовано теоретичні та методологічні засади статистичного дослідження
надання соціальних послуг, зокрема визначено ключові етапи, показники,
методи збору, обробки й аналізу інформації. Обґрунтовано доцільність
застосування системного, просторового, порівняльного та інтегративного
підходів до аналізу порядку надання соціальних послуг у міському середовищі.
Проведено аналіз сучасної соціально-демографічної ситуації, структури надавачів соціальних послуг і показників ефективності їх надання. Виявлено
просторові та організаційні диспропорції у доступності соціальних послуг, а
також проблеми фрагментарності статистичних даних. Обґрунтовано потребу в
перегляді та модернізації інструментів статистичного моніторингу надання
соціальних послуг на місцевому рівні для покращення прийняття рішень у
соціальній політиці шляхом створення робочих груп та залучення експертів,
представників місцевої влади та неурядових організацій. Запропоновано
напрями вдосконалення методології статистичного моніторингу, орієнтованої на
сучасні потреби місцевої політики, включаючи розробку єдиної цифрової
платформи соціальної статистики, розширення джерел даних, запровадження
показників якості соціальних послуг (на основі стандартів OECD) та
застосування GIS-технологій для просторового аналізу. Практична цінність
результатів полягає у можливості їх використання для планування й оцінки
соціальних послуг у міському середовищі України. Досліджувана тема надання
соціальних послуг містить значну кількість досі невивчених та проблемних
аспектів, які потребують подальшого доопрацювання. Водночас запропоновані
напрямки їх удосконалення можуть бути основою для майбутніх змін у системі
соціального забезпечення України.
