Abstract:
Мета статті полягає у з’ясуванні ролі АСЕАН у системі регіональної безпеки у Пів-
денно-Східній Азії. У якості теоретичної основи дослідження обрано запропоновану
представниками Копенгагенської школи теорію регіональних безпекових комплексів.
Специфіка теоретичної основи дослідження, обумовила використання у роботі під-
ходу «рівнів аналізу», що дозволяє врахувати як внутрішні, так і зовнішні чинники
формування регіональної безпеки та їхню взаємодію.
Автори доводять, що у складному геополітичному середовищі, яке характери-
зується суперництвом великих держав, АСЕАН змогла утвердити та зберегти
свою провідну роль у формуванні регіональної безпекової архітектури. Принципове
значення для лідерства АСЕАН має її позиція як центру регіональних політико-без-
пекових форумів, насамперед East Asia Summit, ASEAN Regional Forum та ASEAN
Defence Ministers’ Meeting Plus. Завдяки цій ролі АСЕАН змогла поширити концепцію
«центральності АСЕАН» та власні принципи та норми взаємовідносин («шлях
АСЕАН») серед партнерів по діалогу.
Водночас, попри успіхи АСЕАН у якості центрального елементу системи регіональ-
ної безпеки у Південно-Східній, Східної Азії та ширшому Індо-Тихоокеанського регіоні,
таке її лідерство стикається з серйозними викликами, серед яких загострення стра-
тегічного суперництва між США та Китаєм; конкуренція з боку альтернативних
(мінілатеральних) форматів; внутрішня неоднорідність організації та інституційні
обмеження.
