Abstract:
Робота присвячена комплексному дослідженню взаємозв’язку між
середньовічним соціально-політичним устроєм та християнською
есхатологією. У ході дослідження проаналізовано, як теологічна концепція
небесної ієрархії трансформувалася у реальні структури васалітету та
станового поділу Європи. Джерельну базу дослідження становлять праці
отців Церкви, зокрема Аврелія Августина, та середньовічних мислителів,
таких як Псевдо-Діонісій Ареопагіт і Адальберон Ланський. Робота
розглядає феодалізм не лише як економічну систему, а як сакралізовану
модель «земного граду», що прагнув відобразити божественний порядок.
У роботі приділено значну увагу теологічному обґрунтуванню
соціальної нерівності через теорію «трьох порядків» та сакралізації
монархічної влади як земного віддзеркалення божественного суверенітету.
Досліджено культурно-символічний вимір конфлікту між світською та
духовною владами крізь призму боротьби за інвеституру. Окремо
проаналізовано ритуали омажу та клятви вірності як квазі-релігійні акти, що
скріплювали соціальну тканину середньовіччя. Завдяки цьому дослідженню
можна краще зрозуміти витоки європейської політичної культури,
формування ієрархічного мислення та вплив релігійної догматики на
становлення державних інститутів.
