Abstract:
Робота присвячена комплексному дослідженню інтелектуальної
спадщини Нікколо Макіавеллі та визначенню її ролі у формуванні
концептуальних засад сучасної державності. У ході дослідження
проаналізовано широку історіографічну базу та джерела, що охоплюють
період від античності до новітніх розвідок XXI століття. Робота розглядає
трансформацію політичної думки епохи Відродження, зосереджуючись на
переході від середньовічного теоцентризму до раціонального прагматизму.
У роботі приділено значну увагу ключовим категоріям макіавеллістської
філософії, таким як «доблесть» (virtù) та «доля» (fortuna), а також образу
ідеального правителя як стратегічного діяча. Досліджено еволюцію
сприйняття ідей Макіавеллі — від гострої критики та демонізації
«макіавеллізму» до визнання його республіканських симпатій та внеску в
теорію реальної політики. Завдяки цьому дослідженню можна краще
зрозуміти витоки сучасних концепцій державного управління, національної
безпеки та механізмів стабільності політичних систем.
