Abstract:
У кваліфікаційній роботі проаналізовано проблему тривожності та
самооцінки у підлітковому віці та визначено особливості їх взаємозв’язку.
Розкрито психологічні характеристики тривожності та самооцінки, а також
особливості їх формування у підлітків. Узагальнено основні теоретичні
підходи та моделі взаємозв’язку тривожності й самооцінки.
У процесі дослідження було підібрано комплекс психодіагностичних
методик, адекватних меті роботи, зокрема шкалу тривожності Спілбергера –
Ханіна, шкалу самооцінки Розенберга, опитувальники SCARED, тест Спенса,
7 та шкалу особистісної тривожності. Проведено емпіричне дослідження,
проаналізовано рівні тривожності та самооцінки підлітків і встановлено
характер їх взаємозв’язку.
Визначено, що між рівнем тривожності та самооцінки підлітків існує
обернений взаємозв’язок: зниження самооцінки супроводжується
підвищенням тривожності. Виявлено, що найбільш поширеними є соціально
зумовлені прояви тривожності, пов’язані з оцінюванням з боку оточення.
На основі отриманих результатів обґрунтовано напрями психологічної
корекції тривожності та формування адекватної самооцінки підлітків, а також
розроблено програму психологічної підтримки, спрямовану на підвищення
рівня їх психологічного благополуччя.
