Abstract:
Мета дослідження – визначення теоретичних та методологічних основ
військової діяльності воїнів ЗСУ в особливих та ризиконебезпечних умовах
професійної діяльності сучасної війни; розробити модель стресостійкості
воїна ЗСУ до військових дій в особливих та ризиконебезпечних умовах
професійної діяльності.
Для досягнення поставленої мети були висунуті завдання:
1. Надати теоретико-методологічний аналіз основ інтегративного та
когнітивного розвитку особистості воїна ЗСУ в особливих та
ризиконебезпечних ситуаціях;
2. Дослідити структуру особистості воїна-захисника, ключових
компонентів структури особистості офіцера, сержанта, рядового;
3. Визначити фактори психогенного ризику військовослужбовців ЗСУ з
різним бойовим досвідом;
4. Відокремити критерії класифікації екстремальних факторів
психогенного характеру, діяльнісні та ситуативні фактори бойової ситуації,
що впливають на когнітивну стійкість та рівні стресостійкості військового
персоналу;
5. Розкрити зовнішні та внутрішні детермінанти стресостійкості
військовослужбовців ЗСУ в надзвичайних, ризикованих для безпеки та життя
умовах сучасного бою (психологічний аспект);
6. Побудувати системну модель стресостійкості особистості-воїна на
основі структурно-динамічних, хронологічних, пізнавальних (когнітивний
самоконтроль) компонентів стресостійкості;
7. Відокремити функції, ключові характеристики, професійні
компетенції військового підрозділу як малої соціальної групи (МСГ),
здійснити визначення поняття на основі порівняльного аналізу феноменології
у країнах НАТО, США та Великої Британії та психологічні особливості
діяльності МСГ в Україні, що забезпечують психологічну готовність до
діяльності в особливих та ризиконебезпечних ситуаціях.
8.Розробити рекомендації щодо системи психологічного, соціального
та організаційного розвитку стресостійкості військовослужбовців (офіцерів,
сержантів, рядових) з урахуванням їх бойового досвіду участі у оперативних
діях МСГ та суміжних з досвідом країн НАТО та США ( Стаття 5).
