Короткий опис (реферат):
Наукова новизна та теоретична значущість роботи полягає у доповненні,
поглибленні наукових знань та теоретичних відомостей в кількох галузях:
психології медіа та інформаційного стресу, вікової психології, психології кризових
станів. А саме: актуалізації та структуруванні інформації щодо психологічних
ресурсів особистості підлітків в умовах воєнного часу; поглибленні розуміння
механізмів, за допомогою яких соціальні мережі (як основний канал поширення
інформації серед підлітків, часто неперевіреної та травмуючої) впливають на
психологічний стан дітей та стають джерелом тривожності та стресу, а не лише
комунікативним інструментом; внесення внеску у теорію інформаційного
перевантаження (Information Overload Theory), розширюючи її застосування на
специфічний контент військового конфлікту; у розширенні та уточненні впливу
унікальних та недосліджених військових стрес-факторів на психологічний стан
(включаючи когнітивний та емоційний компонент) підлітків які є вразливою
віковою групою через незавершене формування психіки, особистості підлітка,
психологічної стійкості, активного процесу соціалізації; створення теоретичної
основи для розуміння того, як вплив соціальних мереж модифікують традиційні
механізми адаптації підлітків до кризових ситуацій; розширення знань про непрямі
(опосередковані) наслідки контенту в умовах війни на психологічне здоров’я
цивільного населення; надання теоретичного підґрунтя для розробки нових
концепцій (чи модифікації існуючих, наприклад, моделі Травматичного стресу), які
б враховували вплив дистанційного травмування (vicarious traumatization) через
медіа-контент.
Практична значущість роботи
Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати
можуть бути використані практичними психологами та працівниками
психологічних служб, держслужбовцями у корегуванні інформаційної політики,
впровадженні едукаційних програм або підручників, інформаційних компаній із
медіа грамотності, роботі з підлітками, які знаходяться у кризі, під впливом
соціальних мережах під час воєнного стану; було вперше системно дослідженно
взаємозв’язок між інтенсивністю використання соціальних мереж, характером
споживання контенту (новин та військового контенту) та специфічними формами
тривожності та стресу в українських підлітків в умовах повномасштабного
воєнного стану; аналіз джерел ресурсу (копінг-стратегій) які підлітки
використовують в умовах кризи та для зниження інформаційного стресу; на основі
отриманих даних про вплив контенту пов’язаного з воєнним контентом фахівці з
психічного здоров’я можуть взяти їх за основу при розробці нової моделі або
діагностичного інструментарію для оцінки інформаційного стресу та медіатривожності, виду тривожності яка є недостатньо досліджена та специфічним
різновидом тривоги; встановлення достовірних кількісних та якісних залежностей
(кореляцій), між обсягом і типом контенту військового контенту та рівнем
психоемоційного стану та психоемоційних порушень (соматичних симптомів,
ознак інформаційної тривожності, ПТСР-подібні симптоми).