Короткий опис (реферат):
В статті обґрунтовано доцільність використання динамічного моделювання бізнес-процесів як методологічної
основи для оцінки ефективності реалізації фінансових стратегій підприємства. У межах авторської концептуальної моделі, розробленої на основі теорії зацікавлених сторін, поставлено завдання оптимізації процесів розміщення
фінансових ресурсів стейкхолдерами. Метою дослідження визначено апробацію показників для аналізу ефективності
стратегій формування набору фінансових інструментів на другому – «інструментальному» рівні моделі. Запропоновано модель поведінки групи зацікавлених сторін на основі даних діяльності реального підприємства. Результати моделювання дозволяють здійснити об’єктивну оцінку обраних фінансових стратегій. Отримані висновки можуть бути
використані в рамках практичного впровадження стейкхолдерського підходу до управління фінансовим потенціалом.