Abstract:
Темою дослідження є процес формування засад військово-політичної
рівноваги в Європі які склались в результаті рішень Віденського конгресу і
зумовлені потребою осмислення історичних моделей врегулювання
конфліктів і стабілізації міжнародної ситуації після тривалих воєнних
потрясінь. Віденський конгрес 1814–1815 років став масштабною спробою
міжнародного консенсусу, в межах якого найпотужніші держави тогочасної
Європи намагалися узгодити нові засади безпеки, дипломатії та співіснування,
які мали забезпечити довготривалу стабільність на континенті. Цей досвід
видається надзвичайно цінним для аналізу, оскільки вперше в історії світової
дипломатії був реалізований формат колективного вирішення долі континенту
за участю більшості великих держав. Вивчення процесів, які супроводжували
Віденський конгрес, дозволяє простежити формування принципу легітимізму,
що був покладений в основу відновлення влади монархій, а також концепції
колективної безпеки, яка передбачала взаємні гарантії між учасниками нової
системи.
