Abstract:
Метою кваліфікаційної роботи є аналіз теоретичних засад, оцінка практичних форм участі інститутів громадянського суспільства в антикорупційній політиці України та пошук ключових елементів міжнародного досвіду для його імплементації в національний контекст
У дипломній роботі досліджено особливості, механізми та ефективність взаємодії держави й громадянського суспільства у сфері формування та реалізації антикорупційної політики. Обґрунтовано, що активна участь громадських організацій, ініціативних груп, аналітичних центрів та засобів масової інформації є необхідною умовою забезпечення прозорості, підзвітності та дієвого контролю за владою.
На основі аналізу української практики, а також міжнародного досвіду (США, Литва, Грузія, Південна Корея, Кенія та ін.), окреслено ефективні моделі співпраці, зокрема через інституційні механізми (громадські ради, меморандуми), цифрові інструменти (open data, e-сервіси), спільні аналітичні ініціативи та механізми громадського моніторингу. Проведено порівняльну оцінку ефективності різних форм взаємодії та визначено ключові виклики, що стоять перед Україною в контексті антикорупційної реформи.
У роботі використано кількісні та якісні методи аналізу, статистичні дані НАБУ, НАЗК, САП, а також приклади співпраці з громадськістю на національному та місцевому рівнях. На основі результатів дослідження сформульовано рекомендації щодо вдосконалення механізмів співпраці держави з інститутами громадянського суспільства у сфері протидії корупції.
