Короткий опис (реферат):
Безперервне зростання складності радіоелектронних навігаційних систем повітряних суден і розширення кола
виконуваних ними функцій призвели до того, що для управління технічним станом радіоелектронних навігаційних систем, підприємства, що їх експлуатують змушені виконувати значний обсяг робіт з технічного обслуговування і ремонту.
Експлуатаційні витрати на технічне обслуговування і ремонт радіоелектронних навігаційних систем в даний час досягають 30-40% від загальної вартості технічного обслуговування і ремонту повітряних суден [1]. Тому актуальним
є питання підвищення ефективності системи технічного обслуговування і ремонту за рахунок зниження експлуатаційних витрат при збереженні льотної придатності та конкурентоспроможності повітряних суден.
У роботі проведено визначення критеріїв оптимізації технічного забезпечення радіоелектронних навігаційних
систем на основі обґрунтування можливості використання різних технічних і технікоекономічних показників ефективності експлуатації, проведена класифікація радіоелектронних навігаційних систем за ознаками, які враховують
специфічні особливості їх використання за призначенням. Проведена класифікація можливих варіантів стратегій
технічного обслуговування і ремонту радіоелектронних навігаційних систем, які розрізняються рівнем діагностичного
забезпечення і місцем відновлення блоків і модулів. Для правильного підходу до оптимізації обмінного фонду здійснена
класифікація варіантів побудови системи управління запасами і визначена кількість рівнів зберігання запасів.
Відповідно до видів особливих ситуацій, встановленими нормами льотної придатності, класифіковано радіоелектронні
навігаційні системи за ступенем впливу функціональних відмов на безпеку польотів повітряних судів. Розроблена класифікація на основі оцінки ймовірностей виникнення функціональних відмов в польоті за наявності інформації
про показники надійності радіоелектронних навігаційних систем. Для варіанту відсутності статистичних даних для
розрахунку імовірнісних показників розроблено метод класифікації радіоелектронних навігаційних систем на основі
логіко-лінгвістичному підходу з використанням теорії нечітких множин.