Abstract:
У статті на підставі аналізу наукових джерел та правозастосовної практики досліджуються суб’єктивні
ознаки адміністративних правопорушень у галузі фінансів. Розглянуто основні складові вини як ключового елементу
суб’єктивної сторони правопорушення, а саме, інтелектуальний (усвідомлення протиправного характеру дій) та вольовий (волевиявлення на їх вчинення) компоненти. Особлива увага приділяється аналізу мети і мотиву протиправної
поведінки як факультативних, але таких, що істотно впливають на юридичну оцінку діяння. Визначено, що суб’єктами правопорушень у галузі фінансів переважно виступають посадові особи, які займають відповідальні управлінські
посади та виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції. Їхній професійний статус
передбачає наявність спеціальних знань, досвіду та освітнього рівня, що вимагає особливого підходу до з’ясування психічного ставлення до вчиненого діяння.
У межах дослідження також розглянуто методологічні підходи до встановлення вини як ознаки складу адміністративного правопорушення у фінансовій сфері. Обґрунтовано необхідність чіткого розмежування умисної та необережної форми вини під час кваліфікації правопорушення, оскільки це безпосередньо впливає на обсяг адміністративної відповідальності. Автор підкреслює, що точне визначення суб’єктивної сторони є важливою умовою забезпечення
законності у діяльності уповноважених органів, а також сприяє підвищенню рівня правової культури осіб, залучених
до фінансових правовідносин.
На підставі узагальнення адміністративної судової практики автором виділено типові ознаки суб’єктивної
сторони правопорушень у галузі фінансів та акцентовано увагу на труднощах їхньої правової кваліфікації. Зроблено
висновок, що детальне вивчення суб’єктивних характеристик діяння дозволяє не лише забезпечити правильне застосування норм адміністративного законодавства, а й сприяти підвищенню рівня фінансової безпеки держави шляхом
ефективного реагування на порушення у цій галузі.
