Abstract:
У статті обґрунтовується, що у ході реалізації заходів публічного нагляду (контролю) за виконанням делегованих повноважень перевіряється її правомірність та ефективність. Межі предмета контролю правомірності виконання делегованих повноважень, незалежно від того, чи є вони дискреційними, окреслюються загальними вимогами до
діяльності суб’єкта владних повноважень на виконання його владних управлінських функцій. Оцінювання ефективності
виконання делегованих повноважень (для визначення рівня позитивного впливу делегування відповідних повноважень на
якість їх виконання) має ґрунтуватись на критеріях ефективності цієї діяльності, які були затверджені суб’єктом
делегування повноважень та обов’язок дотримуватись яких взяв на себе суб’єкт з делегованими повноваженнями.
Форми та методи публічного нагляду (контролю) за виконанням делегованих повноважень можуть включати
моніторинг діяльності відповідного суб’єкта з делегованими повноваженнями, направлення запитів про надання
інформації та документів щодо результатів його діяльності, проведення планових, позапланових та фактичних перевірок діяльності суб’єкта з делегованими повноваженнями, а також інший інструментарій, який використовується
у випадках та у межах, що встановлені законодавством та/або адміністративним актом (договором) про делегування
повноважень. Наслідками публічного нагляду (контролю) за виконанням делегованих повноважень може бути видання
розпорядчих документів щодо усунення порушень, заходи оперативного реагування (витребування адміністративних
справ у суб’єкта з делегованими повноваженнями, перегляд його нормативно-правових та/або адміністративних актів
тощо), а також порушення питання про повернення делегованих повноважень суб’єкту їх делегування та/або притягнення посадових осіб суб’єкта з делегованими повноваженнями до відповідальності у випадках, що встановлені законодавством та/або адміністративним актом (договором) про делегування повноважень.
