Короткий опис (реферат):
У статті встановлено, що пріоритетною стратегічною метою державної політики в Україні є підвищення якості
життя громадян. Система охорони здоров’я є однією з ключових соціальних сфер, від розвитку та ефективного функціону-
вання якої залежить рівень життя кожного громадянина та нації в цілому. Висока якість життя включає в себе не лише
достатню тривалість здорового життя, а й ефективне медичне обслуговування, яке забезпечує безпеку життя, усуваючи
значні загрози для здоров’я. З медичної точки зору, підвищення якості життя є основною або додатковою метою лікування.
Розглянуто якість життя, що є комплексним узагальнюючим поняттям, яке включає не лише складову частину «рівень
життя» та показники, що його характеризують, а й оцінює рівень розвитку на конкретній території різних галузей соці-
альної сфери, таких як охорона здоров’я, освіта, соціальне забезпечення, культура, фізична культура та спорт. Дослідження
якості життя, аналіз понять "здоров’я" та "благополуччя людей" є важливим інструментом для оцінки ефективності сис-
теми надання медичної допомоги та об’єктивного оцінювання якості цієї допомоги з точки зору пацієнта, що є ключовим
елементом державної політики в Україні.
Обґрунтовано проблематику зростання очікуваної тривалості життя, охорони здоров’я громадян та ефективності
заходів державної політики в Україні мають ключове значення, оскільки здоров’я є головним економічним ресурсом особисто-
сті, а в масштабах країни характеризує якість трудових ресурсів для економіки. Найбільш гострою проблемою системи охо-
рони здоров’я є забезпечення медичними кадрами, як лікарями, так і середнім медичним персоналом, а також ефективність
кадрової політики. Проблеми з плануванням кадрів, дефіцит співробітників вузьких спеціалізацій та недостатнє покриття
медичними працівниками створюють суттєві перешкоди для функціонування системи охорони здоров’я на місцях.
Акцентовано увагу на недостатній роботі установ охорони здоров’я у вихованні та популяризації здорового способу
життя, зокрема серед молоді. Висока частка населення, яке має проблеми з наркотичною та алкогольною залежністю,
свідчить про недосконалу систему профілактики та підтримки здоров’я. Однією з ключових проблем галузі охорони здоров’я
в Україні є недостатнє забезпечення нужденних громадян пільговими ліками, що значно погіршує доступність медичної
допомоги для соціально вразливих верств населення. Зазначене питання набуває особливої актуальності в умовах обмежених
бюджетних коштів і високих витрат на медикаменти.