Короткий опис (реферат):
У статті проаналізовано вину як ознаку суб’єктивної сторони складів кримінальних та податкових правопору-
шень. Запропоновано удосконалення формулювань податкового правопорушення, вини платника податку, казусу (неви-
нуватого заподіяння шкоди) та сформульовано пропозиції з удосконалення конкретних статей чинного кримінального
та податкового законодавства України.
Вина як ознака складу кримінального правопорушення – психічне ставлення суб’єкта кримінального правопору-
шення до діяння та у визначених законом випадках – до діяння та до наслідків кримінального правопорушення.
Недоліком формулювання ст. 23 КК України порівняно зі ст. 11 КК України автор вважає відсутість визначення
невинуватого заподіяння шкоди (яке у науці кримінального права називають “казус”). Тому за зразком ст. 11 КК Укра-
їни, у сатті запропоновано у ч. 2 ст. 23 КК України навести визначення і правове значення невинуватого заподіяння
шкоди: “казус (невинувате заподіяння шкоди) – випадок, коли відсутня вина до діяння (у кримінальному правопорушенні
з формальним складом) або і до діяння, і до наслідку (у кримінальному правопорушенні з матеріальним складом), або
лише до наслідку (у кримінальному правопорушенні з матеріальним складом). Казус виключає кримінальну відповідаль-
ність”.
У статті доводиться, що вина є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони складів усіх кримінальних правопо-
рушень і усіх податкових правопорушень.
У статті запропоновано внести зміни у п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України та сформулювати
податкове правопорушення як “протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб,
прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо
передбачених цим Кодексом)”.
Вину в кримінальних правопорушеннях слід доводити завжди, а у податкових правопорушеннях – не завжди.
