Короткий опис (реферат):
У статті проаналізовано проблеми захисту прав кредиторів боржника-фізичної особи. Зазначено, що суди все частіше розглядають справи пов’язані з визнанням фізичних осіб банкрутами, тому дослідження процедури банкрутства фізичних осіб стають все більш поширеними у працях вчених та практиків. Однак, питанням захисту прав кредиторів боржника-фізичної особи не приділяється значна увага. Водночас, необхідність дослідження актуалізується не тільки зростанням кількості неплатоспроможних боржників-фізичних осіб, а також складністю стягнення боргів
із фізичних осіб, запровадженням шахрайських схем та приховування активів з метою уникнення повернення боргів,необхідністю знаходження балансу між захистом кредиторів, задоволення їх вимог та соціальними правами боржників, зростанням судового навантаження по таким категоріям справ тощо.
Ознайомлення з сучасними напрацюваннями фахівців з питань банкрутства, законодавства та судової практиці дозволили побудувати алгоритм захисту прав кредиторів у справах про банкрутство фізичних осіб, який має на меті
максимальне повернення боргів та мінімізацію ризиків зловживання з боку боржників. Алгоритм захисту кредиторів включає кілька етапів, від оцінки фінансового стану боржника до моніторингу процедур і судового захисту. Основне
завдання кредитора - бути активним учасником процесу, своєчасно подавати заяви, контролювати реалізацію активів і використовувати всі правові інструменти для максимізації повернення боргів та захисту своїх інтересів.
Визначено, що захист прав кредитора боржника-фізичної особи базується, крім загальних принципів, на специфічних, які властиві процесу банкрутства фізичної особи. До таких принципів можна віднести: принцип безумовного
звільнення від боргів (крім особистих зобов’язань), принцип правонаступництва боргів фізичної особи в межах спадкової маси, принцип безумовної реструктуризації окремих категорій зобов’язань тощо. Розкрито сутність вказаних
принципів.
Проаналізовано особливості захисту прав кредитора боржника-фізичної особи в деяких європейських країнах.
Визначено, що спостерігається тенденція впровадження позасудових форм врегулювання боргів, зокрема шляхом розробки та затвердження плану реструктуризації боргів до відкриття судом провадження у справі про банкрутство.