Аннотации:
Установлено, що механізми державного управління стратегічним плануванням формуються як адекватний "інстинкт самозбереження" ринкової системи господарства з урахуванням усієї складності економічних, соціальних, екологічних та інших викликів ХХI ст., тенденцій глобалізації світової економіки. Доведено, що механізми державного управління стратегічним плануванням є визнаним світовою практикою елементом у системі управління регіоном, який дає змогу створювати умови та використовувати потенціал для перспективного розвитку.Зроблено висновок, що запровадження механізмів державного управління стратегічним плануванням як засобу управління регіональним розвитком з огляду на всі його особливості обумовлює причинно-наслідковий взаємозв'язок у системі розвитку країни, виступає інструментом підвищення ефективності використання наявних ресурсів.
