Аннотации:
Під час виконання дослідження використовувався комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Як базові застосовані парадигмальний, соціокультурний та історичний методологічні підходи, що дозволили розглянути комунікативні явища через призму міждисциплінарної парадигми у контексті їх соціальної, культурної значущості та відповідного історичного контексту.
Метод соціокультурного аналізу дозволив розкрити аксіологічні та когнітивні аспекти комунікативної діяльності в сучасних умовах та виявити актуальну проблематику, пов’язану із впливом комунікації на соціальні та культурні процеси в різних соціальних середовищах, зокрема студентської молоді. Також цей метод дозволив з’ясувати сучасні умови трансформації журналістської діяльності та функціонування медіа.
Порівняльно-історичний метод застосовано з метою аналізу та систематизації даних щодо зміни парадигми журналістської творчості, розвитку телевізійної комунікації. Також на основі порівняльного методу розкрито подібність і розходження в парадигмі функціонування сучасної регіональної преси в Україні, тенденції й технології публічної комунікації в сучасному суспільстві, сформульовано рекомендації щодо перспективних напрямів структурування контенту локального телевізійного мовлення.
