Аннотации:
У статті зосереджено увагу на необхідності здійснення перегляду понятійно-категоріального апарату, що використовується українськими науковцями у наукових і навчальних публікаціях під час розкриття правової природи імплементації правил
поведінки міжнародного права. Проведений аналіз досліджень і публікацій, у котрих
започатковано розв’язання досліджуваної проблеми, дозволив дійти висновку, що
у сучасній доктрині міжнародного права проблематика імплементації правил поведінки міжнародного права потребує комплексного теоретичного вивчення. Передусім це стосується наукових категорій і понять, запропонованих ще представниками радянської школи міжнародного права, доктринальному обговоренню доцільності подальшого застосування яких сучасні українські науковці ще не приділили належної уваги. Із огляду на це у статті проаналізовано доктринальні підходи радянських і сучасних українських науковців до розуміння категорії «механізм імплементації міжнародно-правових норм» і пов’язаних із нею понять, зокрема «міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права», «внутрішньодержавний механізм реалізації норм міжнародного права» тощо. За результатами проведеного дослідження доведено, що зазначені вище
поняття активно використовуються і є фактично усталеними для представників укра-
їнської доктрини міжнародного права. Однак обґрунтуванню теоретичної цінності
цих понять, як і їхньої важливості для практики правового регулювання міжнародних
і внутрішньодержавних відносин, науковці не приділяють належної уваги. Із метою спрощення термінології, що використовується представниками української правничої науки у дослідженнях міжнародно-правових і національних аспектів імплементації правил поведінки міжнародного права, запропоновано відмовитися від використання у сучасній теорії міжнародного права запозиченого із наукових праць представників радянських шкіл теорії держави і права, а також міжнародного права слова «механізм» і побудованих із його використанням понять, зокрема «механізм імплементації міжнародно-правових норм», «міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права», «внутрішньодержавний механізм реалізації норм міжнародного права» тощо. Адже такі поняття не мають реального зв’язку із практикою правового регулювання міжнародних відносин, у наукових працях вони згадуються без належної аргументації і вкрай рідко визнаються актуальними для вивчення та обговорення, у навчальних виданнях їх найчастіше немає, а у разі наявності – пояснюються науковцями неоднозначно і непослідовно. Не отримала
визнання зазначена вище термінологія і у науковій та навчальній літературі представників західної доктрини міжнародного права.
