Аннотации:
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні теоретико-правових та прикладних аспектів моделі адміністративно-правового механізму забезпечення цілей сталого розвитку у сфері охорони довкілля на регіональному рівні в Україні. На основі здійсненого узагальнення наукових публікацій та практик правозастосування в зарубіжних країнах зроблено висновок про те, що запровадження децентралізованого управління у сфері екологічної політики призводить до запровадження двохрівневої системи побудови владних органів, які у сукупності мають гарантувати забезпечення права особи на безпечне довкілля та здійснення природоохоронної функції, що має
4
будуватися на здійсненні так званого принципу «екологічного федералізму». Висловлено авторський підхід до необхідності поглиблення принципу «екологічного федералізму» через використання засад субсидіарності відповідальності держави за результативність здійснення політики із забезпечення охорони навколишнього природного середовища. Визначено, що здійснення децентралізації природоохоронної функції має здійснюватися з врегулюванням змісту адміністративно-територіального устрою держави, регіональних ландшафтних особливостей тощо.
