Abstract:
В сучасному світі, де відбувається стрімкий розвиток технологій та постійні зміни у соціально-економічній сфері,
розгляд та розвиток людського потенціалу набуває особливого значення. Нові виклики, які виникають у зв'язку з науково-технічним прогресом та цифровою трансформацією, вимагають вдосконалення підходів до формування та використання людських ресурсів. В даному контексті, вивчення та аналіз провідних наукових підходів до розвитку людського
потенціалу стає важливим завданням, щоб забезпечити сталість і ефективність розвитку суспільства. Актуальність
проблеми формування людського потенціалу України в сучасних умовах глобалізації та технологічних змін визначає
необхідність розробки та впровадження ефективних наукових підходів у цю сферу. Питання розвитку людського потенціалу стає особливо актуальним у зв'язку з необхідністю забезпечення сталого соціального та економічного розвитку держави, конкурентоспроможності її громадян на міжнародному ринку праці та загального підвищення якості
життя населення. Основні наукові підходи до формування людського потенціалу України включають в себе інтегрований підхід, що передбачає комплексне вирішення проблем розвитку людини, урахування її фізичних, інтелектуальних,
культурних, соціальних та духовних потреб. Такий підхід передбачає поєднання зусиль держави, суспільства та кожного окремого індивіда для досягнення гармонійного розвитку особистості та суспільства в цілому. Окремою складовою
інтегрованого підходу є гуманістичний підхід, який зорієнтований на розвиток та самореалізацію кожної людини, її
здатності до творчості та самовдосконалення. Гуманістичний підхід акцентує увагу на індивідуальних особливостях
людини, розвитку її потенціалу та задоволенні особистісних потреб. Дана робота присвячена дослідженню провідних
наукових підходів, спрямованих на формування людського потенціалу. Піддається аналізу різні аспекти формування
потенціалу індивідів, враховуючи освітні, фізичні, економічні, бізнес- та комунікаційні аспекти. Зокрема, висвітлено
підходи в галузі освіти, такі як педагогіка Монтессорі та теорія розвитку Л.С. Виготського, а також розглянуті економічні теорії, зокрема теорію Г. Беккера. У контексті бізнесу та управління аналізуються моделі «Теорія Х і Теорія
Y» Дугласа Мак-Грегора та «7S» Томаса Дж. Пітерса й Роберта Вотермана. Робота висвітлює також психологічні
підходи до формування людського потенціалу. Узагальнення цих підходів допомагає визначити оптимальні шляхи розвитку і вдосконалення людського потенціалу України для досягнення сталого соціального та економічного прогресу.
