Аннотации:
Стратегічне управління біоекономічною трансформацією зарубіжних країн головним чином зосереджене на балансуванні економічних вигод та забезпеченні виконання завдань кліматичної політки за рахунок підвищення рівня використання відновлюваних біологічних ресурсів на заміну викопним, що не підлягають відновленню. В Україні, не зважаючи
на взяті політичні зобов’язання у сфері клімату та декларації курсу на зелене повоєнне відновлення, досі не розроблено
чітких стратегій та планів по їх виконанню. Важливість біоекономічної трансформації в Україні, як одній з найбільших аграрних країн Європи є беззаперечною, адже, окрім іншого покликана зменшити негативний вплив виробничої
діяльності на деградацію навколишнього природного середовища та забезпечити сталий економічний розвиток та
відновлення. У сучасному трактуванні, включаючи сталість та циркулярність, біоекономічна діяльність є важливим
напрямом досягнення Цілей сталого розвитку, оскільки за оцінками ООН включає щонайменше вісім з них. Метою нашого дослідження є аналіз охоплення завдань та індикаторів цілей сталого розвитку у завданнях та індикаторах існуючих національних стратегій біоекономіки зарубіжних країн в контексті стратегічного управління біоекономічною
трансформацією на усіх рівнях. Дослідженням охоплено вісім стратегічних документів різних країн, у яких розроблено
індикатори розвитку біоекономіки. Порівняння здійснено на основі співставлення завдань та індикаторів розвитку
біоекономіки та відповідних цілей сталого розвитку, до яких вони відносяться. Відповідно до отриманих результатів,
щонайменше 10 із 17 цілей сталого розвитку охоплено кожною з досліджуваних національних стратегій біоекономіки.
У статті узагальнено та обґрунтовано потенційний вплив біоекономічної трансформації на досягнення цілей сталого
розвитку, що може стати основою для теоретичний базис для удосконалення підходів до формування системи індикаторів моніторингу та оцінки біоекономічної трансформації на усіх рівнях стратегічного управління.
