Аннотации:
У статті досліджується роль Міжнародної організації праці (МОП) у формуванні та впровадженні міжнародно-правових стандартів соціального забезпечення, що спрямовані на захист прав працівників та забезпечення соціальної справедливості у глобальному контексті. Преамбула Статуту МОП підкреслює її мандат на захист працівників від
хвороб, травм, безробіття, а також забезпечення соціального захисту для дітей, молоді та жінок. Здійснюється аналіз міжнародно-правових стандартів, встановлених МОП, які становлять основу для створення універсальних систем
соціального захисту. Автор детально розглядають ключові конвенції та рекомендації МОП, які визначають конкретні
зобов'язання та керівні принципи для держав-членів.
Особливу увагу приділено Конвенції № 102, яка є флагманським документом у сфері соціального забезпечення
та встановлює мінімальні стандарти щодо охоплення та рівня соціального захисту. Рекомендація № 202, прийнята
у 2012 році, знаменує початок нової ери у розвитку стандартів соціального забезпечення, спрямованих на всеосяжні
системи та універсальне охоплення.
У статті класифікуються стандарти соціального забезпечення МОП на три покоління. Наголошується на важливості інтеграції міжнародно-правових стандартів МОП у національні системи соціального захисту. У статті розглядаються
приклади успішної адаптації цих стандартів у різних країнах, а також виклики, з якими стикаються уряди при впровадженні цих норм. Робиться акцент на сучасній ролі МОП у розвитку глобальних стандартів соціального забезпечення.
У висновках статті робиться акцент на необхідності подальшого розвитку та зміцнення міжнародно-правових
стандартів соціального забезпечення. Зазначається необхідність активної співпраці між урядами, роботодавцями
та працівниками для забезпечення ефективних механізмів соціального захисту, що відповідають сучасним викликам.
