Abstract:
Антитерористична операція (АТО) та операція Об’єднаних сил (ООС) стали першими масштабними збройними
конфліктами на території України в новітній історії, що призвели до значних людських втрат і численних невідомих похо- вань. Однак, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, кількість загиблих, зниклих безвісти та неві- домих поховань зросла у декілька разів. Постійні обстріли, бомбардування мирних міст, тортури та страти цивільного
населення, а також військових, утворили нову хвилю поховань, які залишаються без належного визнання і обліку.
Особливо складною ситуація стає в тих регіонах, де інфраструктура повністю зруйнована, як, наприклад, внаслідок
знищення Канівського водосховища. Затоплення територій призвело до масової загибелі людей, у тому числі тих, хто нама- гався врятуватися через річку. Військові, які загинули під час переправи через водні перешкоди, також залишаються невідо- мими, часто без можливості ідентифікації їхніх останків. Ці проблеми не лише посилюють горе родин, але й ускладнюють
роботу органів влади, відповідальних за належне оформлення документів та подальше перепоховання загиблих.
Ексгумація та перепоховання загиблих після завершення воєнних дій вимагають злагодженої роботи всіх держав- них і місцевих органів, а також залучення міжнародних експертів. Адміністративно-правовий аспект цього питання
включає не тільки процеси визнання і документування невідомих поховань, але й питання доступу до територій, де
відбувалися активні бойові дії, а також забезпечення безпеки під час ексгумаційних робіт. Складність завдання також
полягає у потребі дотримання міжнародних гуманітарних норм і стандартів під час проведення всіх процедур.
Значна кількість загиблих залишається невпізнаною, що вимагає розвитку та вдосконалення правових механізмів для
ідентифікації та перепоховання останків. Ці механізми мають враховувати специфіку військових конфліктів на терито- рії України та потреби постраждалих сімей. У той же час, органи місцевого самоврядування стикаються з проблемами
фінансування та матеріально-технічного забезпечення робіт, що ускладнює процес ексгумації та перепоховання загиблих.
Актуальність наукового обговорення цієї теми зумовлена необхідністю розробки ефективних правових і адмі- ністративних інструментів для вирішення проблеми невідомих поховань в Україні. З огляду на масштаби воєнних дій
та кількість жертв, це питання є надзвичайно важливим для відновлення справедливості, пам'яті та належного вша- нування загиблих, а також для забезпечення прав їхніх родичів.
