Abstract:
Метою статті визначено здійснення характеристики адміністративно-правових аспектів цифровізації діяльності із реалізації регіональної екологічної політики. Методологія дослідження полягає у використанні системи
загальнофілософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів пізнання, де основним методом дослідження
виокремлено метод філософської діалектики. Визначено, що нормативно-правовою базою режиму забезпечення безпеки публічних інформаційних сервісів у сфері охорони довкілля є розгалужена сукупність законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, сучасний стан якої вимагає активізації процесів щодо систематизації законодавства
задля досягнення належного рівня ефективності реалізації права на інформацію. Визначено доцільність розуміння під
категорією «публічні інформаційні сервіси у сфері охорони довкілля» як певної сукупності спеціальних програмних засобів, що забезпечує доступ юридичних та фізичних осіб до загальнонаціональних та регіональних інформаційних систем
органів державної влади та місцевого самоврядування з питань реалізації та захисту суб’єктивних публічних та приватних екологічних прав. До проблем цифровізації здійснення регіональної екологічної політики віднесено: 1) неналежний рівень взаємодії суб’єктів Державної системи моніторингу довкілля, що спричинює низьку ефективність збору екологічної інформації; 2) оприлюднення екологічної інформації на електронних реєстрах та сервісах у формі текстового
файлу, що суперечить вимогі розміщення її у формі відкритих даних; 3) несвоєчасність оновлення публічної екологічної
інформації, розміщеної на реєстрах та сервісах; 4) неповнота оприлюднення інформації про дані щодо справляння екологічного податку та інших загальнонаціональних платежів у сфері використання природних ресурсів тощо.
