Abstract:
У статті розглянуто акт створення твору архітектури як юридичний факт, що є підставою надання цьому
твору правової охорони. Визначено, що хоча створення твору традиційно вважається юридичним вчинком, проте
створення твору архітектури здебільшого має на меті не тільки реалізацію творчого задуму як таку, а й набуття
суб’єктивних прав та обов’язків на такий твір. Це пов’язано зі складністю процесу архітектурної діяльності, яка
включає пошук творчого архітектурного рішення та виконання спеціальних вимог до статусу та кваліфікації суб’єкта
створення твору архітектури, яким є архітектор (інженер), що в більшості випадків повинен пройти атестацію
та мати кваліфікаційний сертифікат.
Автор аналізує новели чинного Закону України «Про авторське право та суміжні права», наголошуючи на тому,
що наразі оригінальність твору архітектури, яка тепер має легальне визначення, можлива тільки якщо твір створює
людина, до того ж це є критерієм відмежування творів від об’єктів прав особливого роду (sui generis). У виникненні
об’єктів прав особливого роду (sui generis) фізична особа безпосередньої участі не бере, такий об’єкт архітектури
генерується комп’ютерною програмою. Якщо ж фізична особа використовувала комп’ютерну програму тільки як
інструмент для створення твору, то такий твір набуває авторсько-правової охорони. Унаслідок специфіки процесу
архітектурної діяльності та її суб’єктного складу твори архітектури, для створення яких використовується штучний інтелект, не можуть беззастережно вважатися об’єктами права особливого роду, оскільки відповідальна участь
архітектора у його створенні є обов’язковою.
У статті також ставиться питання про набуття авторських прав на твори архітектури, зокрема й створені з використанням штучного інтелекту, у разі створення такого твору на замовлення. Зауважується, що доцільно
визначити в чинному законодавстві України можливість набуття особистих немайнових прав автора замовником
твору архітектури у співавторстві з архітектором, якщо замовник робить істотний творчий внесок у створення
такого твору. Конкретні умови та правові наслідки такого співавторства мають визначатися договором. При цьому
архітектор набуває авторські права на твір архітектури, створений у співавторстві із замовником, за будь-яких умов
