Аннотации:
У статті висвітлені проблеми державного управління в ухиленні від сплати податків в Україні, зокрема їх інституційні аспекти та запропоновані шляхів їх розв’язання на основі впровадження передового європейського досвіду. Аналізуються інституційні складники, завдяки яким управлінські пріоритети, цілі і завдання трансформуються у практичні дії
і процедури, зокрема інструмент, норми, формальні і неформальні правила реалізації державного управління в ухиленні від
сплати податків. Через призму Національної стратегії доходів на 2024–2030 роки як інституційно правової основи трансформації державної політики боротьби з ухиленням від оподаткування виокремлено такі основні етапи інституційних
трансформацій, як зміна філософії податкових та митних органів шляхом обмеження їх прямого втручання у діяльність
суб’єктів бізнес-середовища, відновлення довіри громадян до Державної податкової та митної служб та впровадження
заходів податкової та митної політики в рамках змінених підходів. У контексті євроінтеграційних процесів наголошується
на необхідності узгодження норм оподаткування податком на прибуток із законодавством ЄС, глобальними ініціативами
G20/BEPS, імплементацію норм щодо оподаткування податком на додану вартість, несинхронізації директиви Ради ЄС
з питань адміністрування акцизних податків, модернізації спрощеної системи оподаткування та приведення її у відповідність з європейськими аналогами, впровадження процедур взаємного узгодження за угодами про уникнення подвійного оподаткування, процедури згідно із Арбітражною конвенцією ЄС та процедури вирішення податкових суперечок. Охарактеризовано інституційні трансформації митної політики, зокрема щодо забезпечення балансу контролю та спрощення процедур.
Визначено шляхи розвитку технічних механізмів розвитку адміністративного потенціалу фіскальних органів щодо практичного застосування імплементованих норм, зокрема підключення до ІТ-систем країн ЄС для автоматичного збору та обміну
фіскальними даними.
