Аннотации:
У статті розкрито особливості формування та розвитку неформальних суспільних течій в Україні XIX ст. та у сучасній Україні. Авторами підіймається проблематика, що розкриває витоки виникнення й розвитку українофільських парадиґм
у середовищі нонконформістських українських субкультур, як із історичної ретроспективи, так і з точки зору українського
сьогодення. У роботі з’ясовано природу неформальних течій, їх форми вираження та прояви у контексті формування державної молодіжної політики. Звернено увагу на громадські неформальні течії XIX ст. ідеї яких були спрямовані на захист
національної ідентичності українців, а саме: національних ідей, української мови та літератури, дослідження історії, поширення освіти серед селянства, утвердження в українцях відчуття своєї соціальної та національної самобутності. Автором
висвітлено супротив молодіжних неформальних організацій прагненням реалізації імперських амбіцій на теренах України
в ХІХ та намаганням їх відродити в сучасному світі. Здійснено ретроспективний аналіз взаємовідносин між державою
та представниками неформальних організацій в різні історичні періоди та їх впливу на формування державної політики
відносно української ідентичності. Обґрунтовано бажання та здатність українців, у тому числі молоді – учасників різних неформальних течій, до захисту незалежності й суверенітету України та державотворення. Проаналізовано загрози
формування та розвитку молодіжних субкультур соціально небезпечного типу та їх вплив на стан національної безпеки.
Окреслено основні напрями розвитку державної молодіжної політики із урахуванням існування різних молодіжних субкультур. Зокрема, висвітлено особливості формування фанатських організацій і їх роль у згуртуванні молоді під час «революції
гідності» та боротьбі з агресором
