Аннотации:
Захист територіальної цілісності та суверенітету для України залишається вкрай актуальною тематикою для
сучасної системи державного управління та першочерговою метою діяльності для всього суспільства. У статті досліджено вплив збройного конфлікту на українську автентичність та самоідентифікацію. В умовах збройної агресії зі сторони рф, держава впроваджує нові заходи щодо недопущення поширення агресії та нівелювання основних загроз для державності, зокрема шляхом трансформації моделі державної політики до мілітаризованого типу. У статті досліджено
головні аспекти мілітаризаційної політики держави та її вплив на діяльність всієї публічної адміністрації та суспільства,
а також роль такої системи у підтримці фундаментальних основ функціонування держави. Проте, для ефективної діяльності такої системи надзвичайно важливо узгодити її з моделлю української автентичності та самоідентифікації. Щодо
визначення та виокремлення головних аспектів категорії української автентичності та самоідентифікації, то пропоноване
питання має історично-доктринальне походження. Сучасна система нормативного-регулювання не містить жодних положень щодо забезпечення та розвитку визначених категорій серед суспільства. У статі проаналізовано основні підходи до
визначення цієї категорії. Унаслідок запровадження адміністративно-правового режиму воєнного стану, ставлення українського суспільства до мілітаризаційних процесів держави змінилося. У статті досліджено головні підходи до визначення
зазначених категорій та їх вплив на діяльність публічної адміністрації в умовах воєнного стану. Через фактичні події, що
пов’язані із захистом територіальної цілісності та суверенітету України, для українського суспільства така політика держави стала раціональною відповіддю на збройну агресію зі сторони рф. У статті досліджено питання зв’язку процесу
мілітаризації з іншими чинниками, зокрема соціально-економічними та оборонно-військовими. За допомогою ефективної
політики мілітаризації та узгодження такої політики з суспільством, стало можливим не тільки дати гідну відсіч агресору,
а й закласти фундамент для надшвидкого розвитку державотворчих процесів та ключових сфер суспільних відносин в Україні. У статті досліджено роль громадянського суспільства під час побудови державної мілітаризаційної політики в умовах
воєнного стану.
