Аннотации:
У статті встановлено, що соціально-економічний розвиток визначається ресурсами, що характеризують можливості економічної системи до розширеного суспільного відтворення. Виступаючи фактором соціально-економічного зростання,
трудові ресурси потребують постійного відновлення чисельності та якості, як сукупності знань, фізичних та розумових здібностей. Стан особистого здоров’я, витривалість, фізична, психологічна та стресостійкість багато в чому визначають
ефективність трудової діяльності населення та рівня громадського здоров’я.
Актуалізовано, що соціально-економічний розвиток залежить від безлічі факторів, ключовим з яких визначається
людський капітал, на якість людської капіталу насамперед впливає здоров’я. Саме тому зниження рівня смертності населення та рівня захворюваності позначені як ключові завдання гуманітарної та соціально-економічної політики держави.
Показник очікуваної тривалості здорового життя широко застосовується у демографічних та соціальних прогнозах. Війна
з рф внесла свої корективи у довгострокові тенденції зростання тривалості життя, що позначилася на перспективах здорового старіння. Підвищення тривалості здорового життя, активне довголіття можуть стати відповіддю на демографічні
виклики за наявності необхідних ресурсів як на рівні країн, так і на рівні груп населення.
Доведено, що соціальний контекст вивчення очікуваної тривалості здорового життя поряд з гуманітарними аспектами включає широке коло проблем у різних сферах нерівності якості життя, демографічні тенденції та виклики, насамперед питання старіння населення, прогнозні дослідження демографічних та соціальних процесів. Військові дії, що стали
подіями, без перебільшень перевернувши життя сучасного суспільства, різко перервала сформовані довгострокові тенденції
в галузі громадського здоров’я населення відбилася на перспективах здорового старіння, породила нові аспекти нерівності,
призвела до змін у державній гуманітарній політиці.
З’ясовано, що трансформація сучасного глобального суспільства зачіпає всі сфери життєдіяльності людини, що
незмінно відбивається на стані соціального здоров’я населення. Відбувається втрата основних благ, що виявляє себе через
зниження рівня та якості життя населення, його окремих соціальних груп і верств через підвищення стресогенності та конфліктогенності соціального простору. У стратегіях соціально-економічного розвитку визначено заходи щодо розвитку охорони здоров’я, створення умов для здорового способу життя населення.
Обгрунтовано, шо складність завдання вдосконалення системи охорони здоров’я обумовлена наявністю системних
проблем, пов’язаних з тривалим недофінансуванням з державних джерел, неефективним управлінням. Проблема підвищення
якості життя та благополуччя людей ускладняється високою диференціацією соціально-економічного розвитку територій
держави, на має великий вплив військові дії з боку рф, що відбивається на доступності послуг охорони здоров’я та інших
потреб населення для населення. За наявності різних факторів, що характеризують ті чи інші аспекти соціально-економіного розвитку, які б формували наочну картину стану системи охорони громадського здоров’я в дежаві.
