Короткий опис (реферат):
Статтю присвячено питанням ідентифікації правової природи суспільних відносин в сфері непрофільних перевезень, здійснюваних за допомогою транспортних агрегаторів. З’ясовано, що під транспортним агрегатором слід розуміти електронний сервіс, основною метою якого є комунікація замовника транспортних послуг та перевізника щодо
укладення договору перевезення пасажирів, багажу або вантажу.
Визначено, що враховуючи переважну питому вагу саме господарсько-правових методів правового регулювання відносин в сфері перевезень, вітчизняний законодавець надає перевагу регулюванню саме профільних перевезень,
тобто вузькоспеціалізованих (регулярних пасажирських, поштових, вантажних окремими видами транспорту тощо)
та зумовлених наявністю в перевізника необхідних інструментів здійснення перевезень, компетенції та в межах законодавчо визначених меж та дозвільних процедур. Запропоновано під непрофільними перевезеннями розуміти діяльність
фізичних осіб щодо переміщення пасажирів, багажу, вантажів, товарів тощо, яка має одноразовий або нерегулярний
характер, здійснюється поряд з наданням інших послуг або у вільний час без реєстрації юридичної особи або фізичної
особи-підприємця та отримання ліцензій.
Зроблено висновок щодо необхідності вироблення особливого правового режиму відповідних відносин та наділення перевізників окремим статусом з метою забезпечення прав та інтересів сторін транспортних правовідносин.
Відзначено, що цивільним законодавством визначено загальні засади регулювання відносин перевезення, які мають бути
використані при конструюванні положень спеціального законодавства в сфері непрофільних перевезень з використанням транспортних агрегаторів.
