Abstract:
У статті визначено, що державне управління процесом підготовки спеціалістів в харчовій промисловості є складним
і багатогранним, що вимагає співпраці між урядом, освітніми установами, галузевими організаціями та промисловістю.
Охарактеризовано методи та механізми для підвищення результативності харчової промисловості, які формують основу
для забезпечення якості продукції та підвищення довіри споживачів. В цьому контексті було обґрунтовано механізми державного регулювання та визначено їх ключові завдання для відповідності потребам галузі у підготовці кадрів. Проведений
аналіз інструментів державного управління щодо підготовки кадрів в харчовій промисловості. Ролі та ефективність різних
механізмів, таких як нормативно-правові, адміністративні, бюджетні, організаційні та інформаційні, були визначені в цій
системі з метою з'ясування їхнього внеску у розвиток даної галузі. Визначені потреби у поліпшенні механізмів державного
регулювання підготовки кадрів в харчовій промисловості. Проведено аналіз нормативно-правової бази, що стосується цього
напряму, а також оцінено ефективність адміністративного механізму з фокусом на контролі якості. Визначені потреби
у збільшенні бюджетного фінансування, підтримки співпраці між освітніми та науковими установами і поліпшенні доступу
до ринкової інформації. Основний акцент було зроблено на необхідності постійного адаптування та оновлення механізмів
у відповідь на зміни в галузі. Доведено, що для забезпечення ефективної роботи системи державного регулювання у справі підготовки спеціалістів для харчової промисловості потрібно вдосконалити законодавчу базу, яка визначає правила та вимоги
щодо підготовки кадрів для цієї сфери. Також важливо підсилити ефективність адміністративного контролю, зокрема, підвищити рівень нагляду за якістю підготовки фахівців. Встановлено, що на сьогодні є необхідність збільшити обсяги фінансування з державного бюджету, спрямованого на підготовку кадрів для харчової промисловості. Окрім цього, покращення
інформаційного механізму є важливим завданням, і це може бути досягнуто через забезпечення доступу до інформації про
потреби ринку праці в спеціалістах для харчової промисловості.
