Abstract:
У статті здійснено аналіз особливостей реалізації туристичних програм у сфері освіти, медицини, природоохорони. Встановлено, що у світлі перетворень, що відбуваються в країні створення умов для дотримання умов сталого розвитку держави, підвищення рівня освіченості громадян, підтримки і зміцнення здоров'я людей є найважливішими завданнями керівників на всіх рівнях управління. Не останнє місце у цьому процесі займають сучасні туристичні програми екологічного, медичного та освітнього змісту. Резюмовано, що освітній туризм є одним з перспективних напрямів для підтримки і розвитку економіки України. Даний вид туризму дає можливість підвищити кваліфікацію, отримати диплом або лінгвістичний сертифікат спільно з відпочинком, дозволяє долучитися до культури інших країн. Привабливими рисами освітнього туризму є стійкість, надійність, доступність, унікальність, інформативність. Встановлено, що медичний туризм як новий напрям у туризмі також розвиває можливості охорони здоров'я країни і створює нові робочі місця. Медичний туризм протрактовано як цілеспрямованого отримання медичних послуг пацієнтом за межами його звичайного місця проживання з можливістю відвідати пам'ятки інших країн. Узагальнено, що медичний туризм ділиться на три групи: внутрішній, виїзний і в'їзний. Внутрішнім медичним туризмом прийнято називати переміщення громадян однієї країни між її регіонами для отримання медичних послуг. Виїзним медичним туризмом вважається імпорт медичних послуг, у тому випадку якщо пацієнт відправляється за кордон для задоволення власних медичних потреб. В'їзний медичний туризм — це експорт медичних послуг, тобто залучення іноземних пацієнтів для надання їм медичної допомоги. Встановлено, що природоохоронний (екологічний) туризм має широкі перспективи розвитку і визнання в зв'язку з погіршенням стану навколишнього середовища. Резюмовано, що екотуризм (екологічний, зелений туризм) — це новий вид туризму, що швидко розвивається. На перше місце екотуризм ставить охорону природи і екологічну просвіта як туристів, так і місцевих жителів. Підсумовано, що головним завданням екологічного туризму є вивчення дикої природи, підтримання екологічного балансу, перебування в природному середовищі без порушення її цілісності для відпочинку, рекреації, для проведення досліджень і спостережень. Виділено дві основні мети екологічного туризму. Перша мета — освітня. З цією метою проводиться вивчення різноманіття флори і фауни в їх природному середовищі, участь у різних екологічних, наукових, освітніх та волонтерських програмах. Друга мета — відпочинок, туризм, рекреація, спорт. В орієнтації на цю мету розробляються рекреаційні екотури в місця незайманої природи, відновлення душевних і фізичних сил людини.
