Аннотации:
У статті встановлено, що сьогодні нагальною потребою став новий тип управління громадського здоров’я, що відповідає вимогам сучасності та заснований на соціальних детермінантах здоров’я, справедливості та стійкості, досягненні глобальних та суспільних цілей за допомогою нових взаємопов’язаних видів формального та неформального управління за активної участі громадян. Володіння найвищим досяжним рівнем здоров’я є одним з основних прав будь-якої людини, незалежно від раси, статі, віку, соціального статусу та платоспроможності. Актуалізовано, що громадське здоров’я в сучасних умовах сьогодення стало відповіддю на сучасні виклики, а тому мета державної політики полягає в тому, щоб покращити громадське здоров’я та підвищити рівень суспільного благополуччя населення, скоротити соціальні нерівності щодо здоров’я, зміцнити охорону здоров’я та забезпечити наявність універсальних, соціально справедливих, стійких та високоякісних систем охорони здоров’я. Також сьогодні важливі соціальні принципи справедливості, стійкості, прозорості, підзвітності, право на участь у прийняття рішень та збереження гідності.
Доведено, що громадське здоров’я та суспільне благополуччя – це гуманітарні цілі, які сьогодні розглядаються як основні права людини, ключові складові справедливого гуманітарного, економічного та соціального розвитку, а також ресурсу повсякденного життя, охорона здоров’я перестала бути просто видатковою статтею, яку потрібно фінансувати.
Громадське здоров’я почало розглядатися як ресурс, який необхідно підтримувати та справедливо розвивати, а також як позитивна концепція, що особливу увагу приділяє соціальним та особистим можливостям, поряд із фізичними якостями.
