Abstract:
У зв’язку зі швидким розвитком технологій в сучасному світі, термін «цифровий розвиток» став ключовим як у наукових, так і у державних секторах. В умовах воєнної агресії Росії проти України та порушення правових норм щодо незаконного вивезення культурних цінностей, постає потреба в створенні єдиного цифрового реєстру культурних цінностей за допомогою запровадження цифрових технологій, які спрямовані на реалізацію державної політики цифрового розвитку.
Використання цифрових технологій є найбільш ефективним інструментом для збереження національних цінностей, зокрема у сфері музейної справи.
Для розкриття обраної теми дослідження автор статті уточнює понятійно-категорійний апарат, дефініцію «механізми реалізації державної політики цифрового розвитку у сфері музейної справи», розкриває особливості категорійного апарату визначенні ключових термінів та понять у галузі знань «Публічне управління та адміністрування». Висвітлено різні варіації трактування дефініції «цифровий розвиток», запропоновані вченими, міжнародними організаціями, експертами наукових інституцій та нормативно-правовими актами Європейського Союзу та України. Наведено перелік принципів реалізації
державної політики цифрового розвитку, які визначають основні засади цифрових трансформацій в Україні. Проаналізовано причини регулювання та впровадження державної політики цифрового розвитку, яка сприяє розвитку цифрового суспільства.
Даним дослідженням встановлено, що цифровий розвиток необхідно розглядати як впровадження, використання цифрових технологій та цифрових інструментів в усіх сферах життя для створення інноваційних продуктів, послуг і рішень, які підвищують ефективність, продуктивність і конкурентоспроможність у різних секторах. Він передбачає застосування обчислювальних і цифрових інструментів для розробки нових технологій, платформ і систем, які відповідають потребам
користувачів і вирішують суспільні виклики.
